Медсестра Клер Шульман потрапила в уряд через переважно безпартійний світ громадських рад. У 1986 році вона стала президенткою боро Квінз, увійшовши в історію як перша жінка, яка обійняла цю посаду. Перебуваючи на цьому посту 16 років, вона подбала про те, щоби голос кожного виборця був почутий. У Квінзі мало хто провадив таку ж надійну та ефективну державну службу, як Клер Шульман. Докладніше про першопроходицю та безстрашну активістку читайте далі на queensyes.com.
Дипломована медсестра
Майбутня президентка народилася 23 лютого 1926 року в Брукліні. Після закінчення школи вона вступила до Центральної колегіальної школи медсестер Аделфі. Шульман була однією з перших жінок, які приєдналися до підрозділу Корпусу кадетських медсестер США, який відкрився в 1943 році (тепер це Коледж медсестер і громадського здоров’я). Здобувши освіту, Шульман влаштувалася на роботу у Queens Hospital Center, де познайомилася з майбутнім чоловіком – лікарем Мелвіном Шульманом.
17-та президентка Квінза
У 1955 році Шульман приєдналася до клубу матерів Bayside Mother’s Club. Вона брала активну участь у справах громади Квінза, насамперед займаючись питаннями землекористування та муніципальних послуг. Здобувши авторитет у громаді, у 1966 році Шульман стала головою її правління.
У 1972 році вона обійняла посаду директора громадських рад при президентові Квінза Дональдові Мейнсу, а в 1980 році – його заступником. У 1986 році Мейнс став учасником корупційного скандалу. Як виявилося, він використовував політичні призначення та послуги як джерело великих схем «відкатів». 28 січня того ж року Клер Шульман була призначена виконувачем обов’язків президента боро, а 11 лютого Мейнс офіційно подав у відставку.
Скандал став загальнонаціональною новиною та найбільшим муніципальним корупційним безчинством Нью-Йорка за останні десятиліття. Мейнс залишався в ізоляції до березня 1986 року. Ще в січні він спробував скоїти суїцид, порізавши зап’ястя. Спочатку політик стверджував, що двоє чоловіків викрали автомобіль і напали на нього, але пізніше відмовився від цих слів, заявивши, що сам себе порізав. У ніч на 13 березня Мейнс встромив великий кухонний ніж собі в серце, що призвело до смерті. До слова, менш ніж через 3 роки, Мортон Мейнс, брат-близнюк Дональда, у такий же спосіб спробував покінчити із собою.
На посаді президентки Квінза Шульман пробула з 11 лютого 1986-го до 1 січня 2002 року. Вона не змогла балотуватися на переобрання у 2001 році через обмеження щодо кількості термінів. Її наступницею стала Гелен Маршалл – перша президентка-афроамериканка Квінза.
Рішуча захисниця інтересів громади
Деякі політики сумнівалися, чи вистачить жінці політичної кмітливості, щоби ефективно боротися за Квінз у бурхливому світі загальноміської політики. Ще частина критиків говорила, що виборцям буде складно повірити в непричетність Шульман до злочинів Мейнса. Однак, як виявилося, для громади це не було проблемою: пані Шульман перемогла свого суперника з рахунком 2:1 як на праймериз, так і на загальних виборах. На трьох наступних переобраннях вона жодного разу не мала основного суперника.
Вона забезпечила фінансування будівництва Queens Hospital Center та 30 000 навчальних закладів. Найвпливовішою роллю президентки в ті роки було членство в Кошторисній раді, яка до її скасування в 1989 році була одним із двох головних органів Нью-Йорка (після міської ради). Правління складалося з мера, президента ради, міського контролера та 5 президентів усіх боро. Правління брало участь у затвердженні бюджету міста та мало вирішальний голос щодо питань зонування та землекористування.
Шульман продемонструвала, що вміє запекло, але чесно вести переговори як членкиня правління. Наприклад, у 1987 році вона стала на захист громади, коли правління висунуло ідею спорудження багатоквартирних будинків. Цього не хотіли жителі мікрорайонів, які складалися здебільшого з односімейних окремих будинків. Шульман вдалося переконати правління не зводити багатоквартирні будинки у 12 мікрорайонах.
Політикиня працювала з діловими та громадськими групами; асоціаціями; федеральними, державними та місцевими чиновниками, щоби покращувати життя громади. Вона рішуче вирішувала питання, що стосувалися економічного розвитку, екологічних проблем і суперечок, пов’язаних з аеропортами, а також забезпечувала всі необхідні послуги для етнічно різноманітного населення.
Будучи президенткою, вона ставала на захист інтересів культурних установ Квінза, як-от музеїв Queens Museum of Art, Museum of the Moving Image та історичної ратуші Flushing Town Hall. Клер твердо вірила в розширення прав і можливостей жінок, їх просування кар’єрними сходинками, зокрема на державній службі. І все це задовго до того, як фемінізм і гендерна рівність стали популярними явищами!
Попри свою стриманість, Шульман не боялася висловлювати власну думку. Якось комітет, який сподівався залучити Олімпійські ігри 2012 року до Нью-Йорка, запропонував побудувати у Квінзі Олімпійське селище. Передбачалося, що його зведуть на землі, призначеній для постійного житла, а крім того, планувалося змінити конфігурацію озер у парку «Флашинг-Медоуз» для проведення змагань з веслування на байдарках і каное. На це Шульман обурено відповіла:
«Вони приходять сюди зі своєю зарозумілістю і думають, що збираються просто посунути речі. За кого вони нас мають, селян?»
Подальша кар’єра
Після залишення посту Шульман продовжила впливати на розвиток громади. Зокрема, вона заснувала лобістську корпорацію Flushing Willets Point Corona, обійнявши в ній посаду президентки й гендиректорки. Від імені цієї корпорації Шульман здійснювала вплив на Міську раду Нью-Йорка у 2007–2008 роках. Вона прагнула домогтися схвалення суперечливого закону, який мав би ліквідувати приватну власність та 250 промислових підприємств у районі Віллетс-Пойнт у Квінзі задля реконструкції. Понад рік Шульман лобіювала такий проєкт, однак публічних заяв не робила.
Бюро лобіювання міського секретаря наклало на корпорацію Шульман штраф розміром майже 60 000 доларів – рекорд на той час. Однак мер Майкл Блумберг виступив на захист колишньої президентки. Згодом було виявлено, що Шульман усе ж нехтувала законом, лобіюючи обраних посадовців – як безпосередньо, так і через третіх осіб, аби отримати схвалення проєктів, важливих для громади.
Крім того, Шульман була членкинею Ради директорів лікарні New York Hospital та системи охорони здоров’я дітей St. Mary’s Healthcare System for Children. Вона допомогла зоопарку Queens Zoo отримати першого орлана білоголового. Це великий хижий птах родини яструбових, що мешкає на території Північної Америки. Він один із національних символів США.
Особисте життя
Чоловік Клер – Мелвін Шульман – 40 років працював психіатром у Нью-Йорку. Він помер у 2015 році. Донька пари – Еллен Шульман Бейкер – стала лікаркою та астронавткою. Вона брала участь у трьох космічних польотах, а загалом у космосі провела понад 686 годин. Син Лоуренс також пішов батьковим шляхом, ставши лікарем-онкологом. Пара виховувала ще прийомного сина Кіма, який працював асистентом режисера телесеріалів.
Шульман пережила рак грудей, але не змогла побороти рак легень та підшлункової залози. Політикиня померла 16 серпня 2020-го у віці 94 роки. Запекла лідерка присвятила всю себе покращенню життя мешканців Квінза та проклала шлях для жінок-наступниць.