1 вересня 1939 року розпочався наймасштабніший збройний конфлікт в історії людства. У Другій світовій війні взяла участь 61 країна, тобто 80% населення Землі, а бойові дії відбувалися на територіях 40 з них. Конфлікт забрав життя приблизно 60 млн осіб. Особливо багато було втрат на території СРСР, де тривали найзапекліші бойові дії. З усіх загиблих майже половина – громадяни Радянського Союзу. Важливий внесок для перемоги над Гітлером і союзниками зробили Штати. Не стояв осторонь і Нью-Йорк. Війна перетворила його на центр тилу США. Докладніше читайте далі на queensyes.com.
Коротко про війну
Друга світова війна тривала з 1 вересня 1939-го по 2 вересня 1945 року. Розпочала її гітлерівська Німеччина нападом на Польщу. Вплинув на початок конфлікту і очільник СРСР Йосип Сталін, підписавши з Німеччиною угоду про ненапад – Пакт Молотова-Ріббентропа. Гітлер визначив дату й час нападу на Польщу ще до підписання цього документу, оскільки володів точною інформацією про його невідворотність.
До війни спричинили насамперед важкі для Німеччини умови Версальського мирного договору 1919 року; мілітаристська та імперіалістська політика великих держав; світова економічна криза; прагнення правлячих кіл Німеччини, Італії та Японії перерозподілити світ на свою користь.
На боці Німеччини воювали СРСР, Італія та Японія, а також їхні сателіти й союзники. Антигітлерівську коаліцію очолювали Сполучені Штати, Велика Британія та Китай. У 1941-му до неї приєднався СРСР. Протягом майже двох перших років Сталін проводив агресивну загарбницьку політику, воюючи проти Фінляндії та окуповуючи Литву, Латвію, Естонію, Румунію, Бессарабію і Північну Буковину. Гітлеру не сподобалося таке захоплення територій, через що він розпочав у 1941-му війну із Радянським Союзом, порушивши умови договору про ненапад. Невизнання СРСР міжнародних угод та конвенцій, а також криваві дії нацистів стали причиною величезних людських втрат.
У 1945 році радянські війська, здійснюючи бойові операції в Словаччині, Угорщині й Польщі, увійшли на територію Німеччини. Водночас за допомогою місцевих партизанів англо-американські сили очистили Італію від фашистів та гітлерівських військ. У квітні–травні червоноармійці розгромили останні угруповання німецьких військ. 8 травня 1945 року Німеччина капітулювала. Після того як США скинули атомні бомби на японські міста Хіросіма й Нагасакі, капітулювала і Японія.
Вступ США
Коли нацистська Німеччина почала панувати в Європі, США виявилися абсолютно неготовими до війни. Американська армія була невеликою й погано забезпеченою. Утім, напад Японії на Перл-Гарбор у грудні 1941 року змусив країну офіційно вступити в Другу світову війну. За допомогою атаки на найбільшу американську військово-морську базу в Тихому океані Японія, найімовірніше, намагалася нейтралізувати флот США для забезпечення свободи дій.
Тодішній президент США Франклін Делано Рузвельт переконав керівників промисловості переобладнати свої заводи для військових цілей. Подбав він і про те, щоби вони мали безперешкодний доступ до необхідної сировини.
Американці воювали на території Франції, Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів, Бельгії і Люксембургу. Крім того, вони розміщували свої війська в Тихому океані й на південному сході Азії. Загалом під час війни країна втратила понад 400 000 людей.
Участь Нью-Йорка
Після вступу США у війну за короткий час місто Нью-Йорк із 7-ма мільйонами мешканців повністю занурилося в допомогу війську. Новобранці тренувалися на військових базах у місті й околицях. Масштабний порт, Нью-Йорк, став головним пунктом у країні для посадки військових на кораблі й відправлення за кордон. Понад 900 000 жителів Нью-Йорка безпосередньо брали участь у війні, а приблизно 63 млн тонн боєприпасів були відправлені з його гавані. У розпал війни корабель відпливав кожні 15 хвилин.
Незважаючи на наявність 27 000 заводів, на початку конфлікту Нью-Йорк отримував доволі мало замовлень на виготовлення потрібних для війська техніки й матеріалів. Це спричинило безробіття, аж поки уряд не виправив ситуацію в 1942 році. Коли ж замовлень побільшало, чоловіків, які вирушили на фронт, заміняли жінки. Вони були вимушені працювати понаднормово. Зокрема, у Нью-Йорку виготовляли деталі до літаків, металеві вироби, скляні волокна, оптичні лінзи, брезенти, рюкзаки тощо.
Компанія Steinway Piano Company, що у Квінзі, виготовляла крила планерів, а Pfizer у Брукліні побудувала перший у світі завод із виробництва антибіотика пеніцилін. Компанія Norden, головний офіс якої базувався на Мангеттені, винайшла надзвичайно точний бомбовий приціл. Різноманітні цехи швейної промисловості кроїли та шили форми для воїнів. Активно долучалися до допомоги й волонтери, наприклад у залах Нью-Йоркського історичного товариства вони крутили бинти.
Верф Brooklyn Navy Yard стала провідним виробником лінійних кораблів. Це великі броньовані військові кораблі з головною батареєю, що складається з артилерії великих калібрів. 75 000 працівників день і ніч трудилися, будуючи лінкори «Айова» і «Північна Кароліна», а ще авіаносці й кораблі, якими доставляли танки. Верфі Нью-Йорка виготовляли більше продукції, ніж усі штати разом узяті. А вже до кінця бойових дій ВМС США перевищували за масштабом об’єднані флоти всіх інших країн світу.
Повсякденне життя в тилу
Будні мешканців Нью-Йорка після вступу у війну суттєво змінилися. Жителі та влада побоювалися, що прибережне місто (яке до того ж найбільш густонаселене в країні та ще є її фінансовим центром) може стати мішенню для атак з повітря чи води. І справді, упродовж перших 4 місяців німці потопили 87 суден в Атлантичному океані. Аби убезпечити мегаполіс, мер Фіорелло Ла Ґуардія наказав практикувати відключення електроенергії, щоби ворог не міг побачити горизонт Нью-Йорка з настанням темноти.
Було й обмежене використання харчів і товарів. Оскільки великі їх обсяги потребувала армія, у тилу на місячних продовольчих картках вказувалося, скільки людям дозволено купити масла, цукру, м’яса, консервів, бензину, мазуту, дров, одягу і взуття. Дещо взагалі стало недоступним у воєнний час, як-от будівництво нових помешкань, виготовлення автомобілів, пилососів і кухонної техніки.
Жінки страждали від нових суспільних вимог. До праці закликали не лише самотніх дам, а й заміжніх і матерів. І вони таки це робили – чи то через нестачу фінансів, чи то через патріотизм. Жінки, які не працювали, ризикували вважатися непатріотичними неробами.
Місто працювало майже без перепочинку. Якщо ж ньюйоркці дозволяли собі розваги, то це зазвичай було кіно. У той час місцеві режисери знімали стрічки, що висвітлювали героїзм воїнів задля підняття морального духу. Мистецтво, реклама та засоби масової інформації також стали частиною військової машини. З усіх усюд пропагувався патріотизм.
Громадяни могли сприяти перемозі навіть удома, переробляючи такі товари, як гума, олово, відходи кухонного жиру, папір, пиломатеріали та сталь. Усі вони мали велику користь під час бойових дій, наприклад із відходів кухонного жиру створювали вибухові речовини.
Джерела: uinp.gov.ua, resource.history.org.ua, newyorkalmanack.com.