Після того як усіх босів його покоління відправили у в’язницю, Джо Массіно став головою одного з п’яти злочинних кланів Нью-Йорка та урядовим інформатором. До засудження за рекет у 2004 році Массіно називали «Останнім Доном», оскільки він був єдиним очільником злочинної сім’ї Нью-Йорка, який не сидів у в’язниці. Докладніше про боса нью-йоркської мафії читайте далі на queensyes.com.
Протеже Растеллі
Джозеф Массіно народився 10 січня 1943 року в Нью-Йорку в сім’ї американців неаполітанського походження. Зростав Джозеф у районі Квінза Маспет. Уже в дитинстві він скоював дрібні злочини, у 10-му класі кинув школу та втік із рідного дому до Флориди.
Нью-Йорк «контролюють» 5 злочинних сімей італо-американської мафії: Бонанно, Гамбіно, Дженовезе, Коломбо та Луччезе. Раніше кожен клан відповідав за певну територію міста, мав організаційно структуровану ієрархію та підпорядковувалася одній і тій же головній керівній установі. Тоді бос кожної сім’ї звітував capo dei capi («босу всіх босів»).
До кінця 1960-х років Массіно був партнером клану Бонанно. Коли Джозеф очолював групу викрадення вантажівки, він продемонстрував риси, необхідні для успішної кар’єри в мафії: розум, здатність заробляти та готовність до вбивства. Невдовзі він перейшов до управління спеціалізованою бригадою викрадачів, яка наглядала за перехопленням цінних вантажів. У 1974 році боса сім’ї Бонанно Філіпа Растеллі засудили до 10 років ув’язнення. Тоді неофіційним головою клану став Карміне Ґаланте – торговець наркотиками.
У 1977 році Массіно, протеже Растеллі, офіційно став членом Бонанно. Через два роки Растеллі за посередництва Массіно вбив Ґаланте. Після вбивства Ґаланте Массіно змагався за владу з Домініком Наполітано. Обом чоловікам погрожувала група на чолі з Альфонсом Інделікато, Домініком Трінчерою та Філіпом Джакконе.
У 1981 році Массіно дізнався від своїх інформаторів про те, що їхні вороги планували вбити прихильників Растеллі в родині Бонанно задля отримання повного контролю. У травні того ж року Массіно, Наполітано та Джерландо Скіаша застрелили трьох конкурентів – Трінчеру, Джакконе та Інделікато.
Внутрішній розкол
Джозеф був упевнений у відсутності недоброзичливців усередині сім’ї Бонанно. Однак у 1981 році виявилося, що один із членів, на ім’я «Донні Браско», насправді був агентом ФБР під прикриттям – Джозефом Пістоуном. Це відкриття породило атмосферу напруження протягом аж 10 років.
Оскільки агента під прикриттям привів у банду Наполітано, то Массіно був глибоко стурбований порушенням безпеки. Він скептично ставився до напарника, а згодом убив Наполітано. За наказом Массіно був убитий також Бенджамін Руджеро, який допоміг Пістоуну формально стати партнером Бонанно. У 1982 році Массіно вбив ще кількох причетних до участі Пістоуна.
Судові процеси
У 1982 році в очікуванні звинувачення Джозеф Массіно переховувався в пенсільванському місті Мілфорді. У 1987 році його визнали винним, але лише в рекеті, за що засудили до 10 років ув’язнення. Растеллі засудили до 12 років. Оскільки здоров’я Растеллі погіршувалося, Массіно де-факто керував сім’єю Бонанно.
Растеллі провів усі роки свого правління за ґратами, крім двох. Массіно з повагою ставився до наставництва Растеллі, тому не збирався переймати головування кланом злочинним шляхом. Бос помер у 1991 році, коли Массіно перебував у в’язниці за звинуваченням у трудовому рекеті.
У листопаді наступного року Массіно звільнили з в’язниці на 2 роки за умови перебування під наглядом правоохоронців. Тоді він взявся за відновлення сім’ї Бонанно, яка майже чверть століття переживала негаразди. На початку нового тисячоліття його вважали найсильнішим лідером мафії в країні. Під керівництвом Массіно сім’я Бонанно стала найсильнішою серед кланів Нью-Йорка. Він скеровував її членів до профспілкового рекету та уникав резонансних крадіжок, які могли викликати підозри у федералів.
Массіно розумів, що попереду на нього чекає довге правління. Сповнений рішучості уникнути в’язниці, він заборонив своїм людям вимовляти його ім’я вголос. Натомість вони мали подавати інший сигнал – торкатися вух. Мафіозі організовував зустрічі клану у віддалених місцях, іноді – навіть в інших країнах.
Щоби уникнути присутності в клані агентів під прикриттям, Массіно висунув обов’язкову вимогу: усі потенційні члени злочинної сім’ї повинні працювати на її користь принаймні 8 років. Цього часу достатньо, аби перевірити людину на надійність.
Щоби мінімізувати шкоду від інформаторів або таємних розслідувань, Массіно децентралізував організацію сім’ї Бонанно. Він створив підпільну систему камер для своїх екіпажів, заборонивши їм контактувати один з одним та наказав уникати зустрічей зі своїми капореджіме. Натомість був створений спеціальний комітет, що передавав накази екіпажам Массіно. Жодна команда не знала, що робить інша. Аби звести до мінімуму можливість потрапляння в клан інформаторів, він також закрив сімейні клуби.
У травні 2004 року розпочався суд над Массіно. Тоді йому висунули звинувачення в 7 вбивствах. Журнал «Тайм» назвав Джозефа «Останнім Доном», посилаючись на його статус єдиного нью-йоркського боса, який на той момент не відбував ув’язнення.
У липні присяжні визнали Массіно винним за всіма 11 пунктами обвинувачення. Тоді очікувалося, що він отримає довічне ув’язнення без права умовно-дострокового звільнення. Присяжні також схвалили рекомендовану прокуратурою конфіскацію в розмірі 10 мільйонів доларів США.
У липні Массіно зустрівся із суддею Гарауфісом із метою співпраці, адже за одне з вбивств йому загрожувала смертна кара. У тому ж 2004 році Джозеф офіційно очолив сім’ю Бонанно. Тоді він оголосив, що його люди повинні вважати себе членами «сім’ї Массіно».
Визнавши себе винним у вбивстві 2005 року, Джо Массіно був засуджений до двох довічних ув’язнень поспіль. Массіно виділив 12 мільйонів доларів, щоби забезпечити угоду про співпрацю з урядом. Раніше ніхто із сім’ї Бонанно не був інформатором уряду. Це допомогло Джозефу вільно царювати, у той час як інші голови сиділи у в’язниці. Пост голови він обіймав до 2013 року, коли його замінив Майкл Манкузо.
Весь цей час Массіно співпрацював із владою країни, що дозволило йому залишатися на волі. У червні 2013 року Міністерство юстиції США звернулося до судді Гарауфіса з проханням пом’якшити вирок мафіозі через його безпрецедентну співпрацю та погіршення здоров’я. Гарауфіс задовольнив їхнє прохання 10 липня, обмінявши його термін на звільнення під наглядом.
Особисте життя
У 1956 році Массіно зустрів свою майбутню дружину Жозефіну Вітале, з якою вони відсвяткували весілля через 4 роки. Подружжя стало батьками трьох доньок. Брат Жозефіни Сальваторе – один із найнадійніших союзників Массіно.
В юності Джозеф мав спортивну фізичну форму, однак у зрілому віці набрав зайву вагу. Під час судового процесу в 1987 році агент ФБР Джозеф Пістоун пожартував, що складно знайти когось достатньо товстого на роль Массіно в біографічному фільмі про нього. До 2004 року мафіозі страждав на діабет та високий кров’яний тиск.
Останні свої дні голова мафії прожив у штаті Огайо. Він помер після нетривалої хвороби в реабілітаційному закладі на острові Лонг-Айленд у 2023-му. Бандиту було 80 років.