З 1993 до 2011 року на пляжі Ґільґо-Біч, що на острові Лонг-Айленд, періодично відбувалися жорстокі вбивства. Оскільки на частині острова розташований Квінз, його мешканці впродовж майже двох десятиліть жили в стані постійного неспокою, хвилювання за життя своє та рідних. Злочинець у цій справі відомий як серійний вбивця з Лонг-Айленда, м’ясник із Манорвіля або різник із Крейгсліста. Докладніше читайте далі на queensyes.com.
Хронологія розслідування
Останки більшості жертв були знайдені протягом декількох місяців 2010 і 2011 років під час поліційного обшуку території вздовж Ocean Parkway, поблизу пляжу Ґільґо-Біч. Пошуки почалися після зникнення 23-річної Шеннан Ґілберт, яка, як і багато інших жертв, працювала в ескорті. Вранці 1 травня 2010 року Ґілберт зателефонувала в службу порятунку «911». Вона заявила оператору, що хтось її переслідує, а тоді кинулася втікати, наостанок сказавши, що її намагаються вбити. Після цього Ґілберт зникла.
У грудні 2010 року біля пляжу Ґільґо-Біч поліція знайшла людські останки чотирьох жінок – Морін Брейнард-Барнс, Ембер Костелло, Меган Вотерман і Мелісси Бартелемі. Однак тіла Ґілберт серед них не було. Знайдених жертв ЗМІ прозвали «Четвіркою Ґільґо-Біч». Усі жінки були молоді (до 30 років), невисокого зросту та стрункі. До травня 2011 року поліція виявила в цьому районі ще 6 тіл, тому загальна кількість жертв сягнула 10. Одна з них була маленькою дівчинкою. Слідчі допускали варіант, що до вбивств причетні різні люди.
У грудні 2011 року, через півтора року після зникнення Ґілберт, поліція нарешті знайшла її речі. Зокрема, в болоті, за 8 миль від Ґільґо-Біч, поліціянти натрапили на сумку, мобільний телефон, взуття та навіть джинси Ґілберт. Через тиждень її скелетні останки знайшли приблизно за чверть милі від цих речей. Слідчі заявили, що смерть могло спричинити переохолодження або утоплення. Багато років потому поліція округу Саффолк опублікувала повний аудіозапис 21-хвилинного дзвінка Шеннан у службу «911» у день її зникнення. Після його прослуховування правоохоронці дійшли висновку, що, найімовірніше, жінка щосили тікала від якогось із клієнтів, через що побігла в болото й потонула.
Хто підозрюваний?
ЗМІ висловлювали припущення щодо вбивці, якого поліція називала «Джо Сі». Газета «Нью-Йорк таймс» описувала можливого маніяка як білого чоловіка у віці від 20 до 45 років, який добре знайомий із південним узбережжям Лонг-Айленда та має доступ до мішків, щоби зберігати тіла для утилізації. Газета також попереджала, що він може володіти детальними знаннями про методи роботи правоохоронних органів і, можливо, навіть мати зв’язки з їх представниками. Слідство припускало варіант, що вбивць може бути кілька.
Розслідування активізувалося в лютому 2022 року, коли комісар поліції округу Саффолк Родні Гаррісон і окружний прокурор цього округу Рей Тірні сформували нову оперативну групу. Вже через 6 тижнів вони знайшли головного підозрюваного – Рекса Гоєрманна – архітектора й мешканця селища Массапіква-Парк (Лонг-Айленд).
Сусід однієї з жертв – Ембер Костелло – розповів поліції про клієнта, який приїжджав до жінки перед її зникненням. Він приїжджав на авто Chevrolet Avalanche – такому ж, як у Рекса Гоєрманна. Згодом поліція ретельно проаналізувала матеріали справи, які отримала раніше. За допомогою ФБР правоохоронці встановили, що більшість дзвінків між вбивцею і жертвами відбувалися в зоні стільникових веж у Массапіква-Парк – місці проживання Гоєрманна. Під час розслідування було також з’ясовано, що кілька мобільних телефонів Гоєрманна використовувалася для комунікації з деякими жертвами. А електронна адреса, пов’язана з цими телефонами, неодноразово використовувалася для пошуку в Інтернеті інформації, пов’язаної з працівницями секс-індустрії.
19 травня 2023 року правоохоронці помітили Рекса Гоєрманна в магазині мобільних телефонів у центрі Мангеттена. Поліція почала стежити за підозрюваним. Коли він викинув коробку з-під піци в сміттєвий бак, слідчі взяли її на експертизу. Було виявлено, що ДНК на скоринці піци збігається з ДНК волосся Гоєрманна, знайденого на тілі жертв. Тоді поліціянти заарештували ймовірного вбивцю.
Поліція витратила 12 днів на огляд його будинку, витягання зброї з підвалу та розкопування речей у задньому дворі. Відновлення даних на жорстких дисках та інших пристроях показало, що Гоєрманн зберігав величезну колекцію відео з елементами насильства, зв’язування і тортур. Прокурори також знайшли ймовірний план злочину після того, як вдалося відновити на жорсткому диску, знайденому в підвалі архітектора, видалений документ Microsoft Word. У ньому були описані кроки, які підозрюваний планував виконати до, під час і після вбивств. Цей диск був одним із понад 350 пристроїв, які слідчі вилучили під час обшуків у будинку. У червні 2024 році Гоєрманна офіційно звинуватили в убивстві шести жінок. Усі вони працювали в ескорті.
Порядний сім’янин чи психопат?
З’ясувалося, що Рекс Гоєрманн на момент арешту був одружений, виховував доньку та пасинка. Влітку він возив сім’ю до Ісландії, а час на самоті вдома, імовірно, використовував для вбивств. Проживав архітектор у домі, де виріс, – напівзруйнованому одноповерховому будинку з вицвілою червоною фарбою та недоглянутим двориком.
Виданню «Індепендент» Морін Голпіт, яка відвідувала ту ж школу, що й підозрюваний, розповіла, що Гоєрманн був сором’язливим підлітком, який полюбляв залишати романтичні записки. За словами Голпіт, спілкування з імовірним серійним убивцею тоді не спричиняло жодних неприємностей. На її думку, Гоєрманна в школі могло ображати лише те, що про нього відгукувалися як про «ботана». Сусіди ж описали підозрюваного по-різному. Якщо для одних він був спокійним сім’янином, то для інших – відлюдником, дім якого діти уникали на Гелловін.
Нью-йоркські архітектори поважали Гоєрманна за глибоке знання тонкощів будівельних норм міста, завдяки чому він отримував схвалення багатьох проєктів. Водночас не всі його роботи можна назвати успішними. Наприклад, у вересні 2007 року пожежна служба визнала житловий будинок у Гарлемі, для ремонту якого найняли Гоєрманна, небезпечним і наказала двом десяткам сімей евакуюватися. До того ж дехто з клієнтів та колег описував чоловіка як занадто вибагливого та зарозумілого.
З’ясувалося також, що архітектор роками не сплачував податки, а ще неодноразово подавав позови до суду, звинувачуючи водіїв у нанесенні йому травм під час автомобільних аварій. Загалом він заборгував країні понад 425 000 доларів США за податки, які не сплачував, починаючи з 2005 року.
Фільм на основі реальних подій
Моторошна кримінальна історія надихнула на створення фільмів деяких сценаристів та режисерів. Наприклад, у 2013 році вийшов американський фільм жахів про злочини на Ґільґо-Біч – The Long Island Serial Killer. Стрічка починається з розповіді про те, що в Нью-Йорку на волі перебуває серійний вбивця, який позбавляє життя повій і викидає їхні тіла на пляж Лонг-Айленда. Сюжет побудований навколо доброчесної студентки коледжу, яка потрапляє в ескорт із благородних причин, несвідомо опиняючись під загрозою потрапляння в лігво маніяка.