Джозеф Бермел обіймав посаду президента Квінза в 1906–1908 роках. Після дворічного терміну він подав у відставку через зловживання посадою. Заплямована репутація та страх перед судом змусили його втекти з країни. Докладніше про одіозного очільника боро далі на queensyes.com.
Політична кар’єра
Джозеф Бермел народився 8 квітня 1860 року в Брукліні. На початку 1880-х років він переїхав до Квінза, де заснував каменерізний бізнес, зокрема виготовляв пам’ятники для цвинтарів. Після того як у 1890-х Бермел зацікавився політикою, він став міським наглядачем у районі Ньютаун (теперішній Елмгерст).
Внаслідок консолідації Нью-Йорка в 1898 році Квінз став одним із його 5 боро. Тоді Бермел продовжував виконувати свої обов’язки, але вже на рівні боро. Коли пост президента Квінза обійняв демократ Джозеф Кессіді, Бермел почав працювати в його офісі уповноваженим з громадських робіт.
Кессіді за час перебування на посаді президента придбав собі парову яхту, автомобіль, кількох рисаків, тваринницьку ферму в Каліфорнії, будинок у Лонг-Айленд-Сіті та заміський будинок у Фар-Рокавей. Його звинуватили в 47 пунктах щодо фінансових махінацій, однак усі обвинувачення прокурори зняли.
У 1905 році Кессіді втретє балотувався на посаду президента. Неочікувано для нього Бермел також висунув свою кандидатуру. Він переміг вибори, випередивши колишнього наставника. Виборцям політик пообіцяв боротися з підкупом у будь-якій формі.
Однак обіцянки так і залишилися обіцянками. Як і Кессіді, Бермела швидко запідозрили в зловживанні владою. Чи не основне досягнення Бермела на посаді – купівля землі для створення Кіссена-парку. Розташований у районі Флашинг, уздовж підземної річки, Кіссена-парк є чудовим місцем для відпочинку на лоні природи. Утім, згодом з’ясувалося, що місто виділило значно більшу суму, ніж справедлива ринкова вартість. Справа в тому, що ті ділянки належали друзям Бермела.
Обвинувачення та втеча
У квітні 1908 року губернатор Нью-Йорка Чарльз Еванс Г’юз доручив уповноваженому провести розслідування й порадити йому, усувати Бермела з посади чи ні. Ще до надання свідчень Бермел подав у відставку. Містом швидко поширилися чутки про те, що він планував втекти з країни на океанському лайнері. Тому, окружний прокурор вручив експрезиденту повістку, вимагаючи від нього давати свідчення.
Він таки дав свідчення вранці, після чого його на деякий час відпустили, сподіваючись на чесність політика: він пообіцяв повернутися о 2 годині дня того ж дня. Вже через годину після того як Бермел вийшов із зали суду, він сів на корабель і попрямував до Риму. У серпні того ж року, через 3 місяці після втечі, Бермел повернувся до Нью-Йорка. Окружний прокурор Квінза зняв із нього всі звинувачення.
Помер експрезидент у 1921-му у віці 61 рік на території Чехословаччини. Там він перебував у справах та водночас відвідував свого зятя – капітана Френка Єдліку, помічника військового аташе американської місії в Чехословаччині.
Наступником Бермела на посаді президента став Лоуренс Грессер. Уродженець Баварії працював шевцем, поки не емігрував у Штати. У 1898 році він вступив на державну службу, зокрема працював уповноваженим з громадських робіт під керівництвом Бермела. Грессер, як і його попередники, зловживав службовим становищем під час керування Квінзом (1908–1911).
Щодо Кессіді, то в 1912 році він спробував продати Вільяму Віллету кандидатуру на посаду до Верховного суду Нью-Йорка за 30 000 доларів. Через це його засудили до року ув’язнення. Після умовно-дострокового звільнення Кессіді намагався повернутися до політики. Утім, його не допустили через участь в азартних іграх.